Проблема сірководню
Сьогодні наша країна особливо гостро зіткнулася з проблемами у сферах: «економіка», «енергетика», «екологія». Ці сфери невід’ємно пов’язані одна з одною. Відповідно, до вирішення цих проблем потрібно підходити комплексно. При вирішенні «екологічних» проблем, Україна зможе вирішити «енергетичні», а слідом за ними й «економічні».
Однією з наймасштабніших екологічних проблем вважається надмірне утворення сірководню в товщі морської води, а також його стрімкий підйом до поверхні моря. Виникнення цієї проблеми найчастіше пов’язують з антропогенним впливом людини на природу, тобто впливом, яке чинить людина на навколишнє середовище та його ресурси внаслідок людської діяльності.
Чорне море є найбільшим сірководневим хмаровим утворенням. У глибинах Чорного моря, так само як і в глибинах Світового океану, сірководень знаходиться як у розчиненому, так і в газоподібному станах.За останні 100 років пласт сірководневої хмари піднявся з глибини Чорного моря 100 м до 30-50 м від поверхні. Існує небезпека прориву товщі морської води сірководнем. Звідси випливають наступні можливі катастрофічні наслідки:
- займання сірководню при контакті з повітрям з утворенням високотоксичного сірчистого ангідриду (SO2) – основного компонента «кислотних дощів»;
- вибух суміші сірководню і повітря, що призводить до механічних руйнувань будівель, споруд, цивільних, муніципальних і військових об’єктів;
- отруєння сірководнем біосфери, людини.
СІРКОВОДЕНЬ – СВІТОВА ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА ЧИ ПОДАРУНОК СУСПІЛЬСТВУ?
Сірководень (H2S) є сильнодіючою отруйною і вибухонебезпечною речовиною. Отруєння настає при концентрації від 0,05 до 0,07 мг/м³. Гранично допустима концентрація сірководню в повітрі населених пунктів – 0,008 мг/м³.
Чорне море є найбільшим сірководневим хмаровим утворенням. На думку низки експертів і вчених, для детонації сірководню в Чорному морі вистачить потужності заряду, еквівалентного Хіросімі. При цьому наслідки катастрофи будуть прирівняні до таких, якби в нашу Землю врізався астероїд масою вдвічі меншою за масу Місяця. Усього сірководню в Чорному морі понад 20 тисяч кубічних кілометрів.
Великі прориви сірководню трапляються рідко, останній відбувся під час Ялтинського землетрусу 11 вересня 1927 року. Було зруйновано 70% будівель Південного Берегу Криму. В деяких місцях руйнування досягли 100%. Внаслідок землетрусу загорілося море. Вогонь поширився на десятки кілометрів у море, а у висоту полум’я сягало до 500-600 м.
Нині про цю проблему в Україні забули з незрозумілих причин. Але проблема від цього не зникла.
У той самий час у світі ведуться інтенсивні роботи з отримання та переробки енергетичних газів із сірководню на великих глибинах. Відомо, що традиційні світові запаси нафти й газу Землі мають ресурси не більш як на 40-50 років. Інтенсивні розробки та експерименти вже проводять США, Канада, Японія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Данія, Швеція.
3 млрд тонн морського глибинного сірководню в перерахунку на традиційні енергоресурси еквівалентні 600 млрд літрів бензину.
Норвегія вже використовує легковий транспорт на водневому паливі.
Таким чином, Чорне море є не лише серйозною екологічною проблемою, а й потенційним джерелом водневої енергії.
Україна також має винаходи, запатентовані щодо отримання, переробки та використання енергоресурсів Чорного моря, морів та океанів світу, розроблені на основі тридцятирічних досліджень акваторії науковими суднами.
Можна зробити висновок, що при розумному інноваційному підході сірководень може бути використаний у паливно-енергетичних цілях, нафтохімічному синтезі та виробництві мінеральних добрив. При цьому маса сірководню в глибинах Чорного моря й Світового океану буде зменшуватись, що призведе до зниження рівня екологічного ризику.
Саме раціональне промислове використання сірководню зможе зробити Україну енергетично незалежною від інших держав, підняти її статус на міжнародному ринку. Оскільки вартість використання сірководневого газу у порівнянні з традиційним природним у 3-4 рази нижча, що є більш економічно вигідним.
Отже, урядам усіх країн, а особливо нашому, слід дослухатися до вчених, які працюють над проблемою сірководню, і зробити все необхідне для того, щоб перетворити світову екологічну проблему на подарунок суспільству!
